Тарасова пісня і мова живуть в Надіртишші

http://www.uvkr.com.ua/news/4601

Свято  шанують заповіт Великого Українця,  велита українського духу Тараса Григоровича Шевченка його земляки – члени  Павлодарського Товариства української культури ім. Т. Г. Шевченка, двадцять років тому, при започаткуванні свого громадського об’єднання, давши йому ім’я знаного свого земляка. Щорічно на протязі двох десятків років, пишно, відзначаючи роковини  народження Кобзаря. Слід зазначити, що великого сина української землі  глибоко шанують і казахи. Перебуваючи у заслані на казахській землі і незважаючи на царську заборону «писати»,  «малювати» та жорстоку солдатську муштру, Тарас Шевченко написав чимало своїх творів, а  понад 400 його  малюнків віддзеркалювали життя та побут простих казахів, які не менш терпіли царські тортури.

Відомий казахський письменник Габіден Мустафін відзначав, що Шевченко практично був першим поетом та художником на казахській землі, ставши відомим акином Таразі.  Він фактично був і першим послом України в Казахстані. То ж не дивно, що в Шевченківських святах павлодарців, приймають участь і чимало представників казахської національності.

Не стали виключенням і 199 – роковини від дня народження Тараса Григоровича. З цієї нагоди було проведено тижневик, «Шевченкіняна крокує по Надіртишшю».

На початку березня у світлиці-музеї українського Товариства було організовано книжкову виставку творів Т. Шевченка та творів про нього. А в актовій залі Будинку дружби пройшов фінал 17 конкурсу  декламаторів Шевченківських творів за участю учнів українського відділення школи національного відродження ім. Каната Даржуманова та молоді молодіжного крила українського товариства. Нелегко прийшлося членам журі конкурсу, контрі оцінювали  виступ декламаторів за номінаціями: мова; техніка декламування; артистизм; сценічний костюм.

Але вердикт, все-таки було винесено: Абсолютним переможцем конкурсу серед молоді стала сімнадцятирічна Марія Маслій, прочитавши уривок з поеми «Причина». Слід зазначити, що це уже 12 конкурс у житті Марії, в дев’яти із них, вона була переможцем та призером. Друге та третє місця посіли, відповідно, Настя Тихенко та Ганна Клочан.

Серед дітей переможцем стала Уляна Миронець. Не набагато від неї відстали юні Марічка Боброва та Аріна Бородихіна.

Голова Товариства, заслужений працівник культури  України Михайло Парипса вручив переможцям та призерам конкурсу дипломи та цінні подарунки. Призи глядацьких симпатій отримали шестирічний Миколка Овчинников та чотирьохрічна Софійка Головчук, котрі достойно справились з творами Кобзаря. Слід відзначити, що Миколка, Софійка та семирічна Марічка Боброва фактично розпочали Шевченкіняну, так, як 25 лютого взяли участь в Акції Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка»

 «МІЙ ПОДАРУНОК ДЛЯ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА»

до 200-ліття з Дня народження Т. Г. Шевченка: українські дітки у світі читають «Кобзар», переславши  в оргкомітет до Львову відео файли зі своїм читанням віршів дідуся Тараса і тепер з нетерпінням чекають результатів.

З нагоди 199  річниці Т. Г. Шевченка в ефірі обласного радіо пролунала чергова радіопередача Товариства «Українська родина».  Де радіослухачі послухали про  «Тарасові шляхи», його вірші, та пісні написані на його твори.

Але апогеєм та заключним акордом свята  стало проведення в день народження Тараса  літературно музичної програми  «Тарасова мова і пісня живуть  в Надіртишші». В затишному концертному залі будинку дружби «Достик», як говорять в народі, «було ніде і яблуці впасти», не допомогли і додатково виставлені приставні стільці.

На жовто-синьому фоні сцени, величаво  та вдячно поглядав сам іменинник, портрет, якого у 2002 році подарували павлодарцям земляки  поета із села Моринців, під час гастролей українського народного хорового колективу з берегів Іртиша. А спинку кожного концертного стільця вінчав екземпляр свіжого випуску республіканського часопису «Українські новини».

Програма розпочалася традиційними музичними позивними Товариства та вступом ведучих святкової програми Дениса Богдана, Вікторії Яроші та Олександра Холматова. Котрі після теплих слів сказаних на адресу Кобзаря, передали творчу естафету українському народному хоровому колективові під орудою художнього керівника та акомпаніатора Петра Маслія. Цей знаний у Казахстані колектив не тільки останніх двадцять років являється постійним учасником Шевченківських заходів у місті на Іртиші, але й одинадцять років тому співав пісні на його слова на Чернечій Горі у місті Каневі, у Моринцях, Кирилівці та інших селах мальовничої Черкащини.

Хоровий колектив с піднесенням виконав пісні: «Реве та стогне Дніпр широкий», «Думи мої, думи мої», «Заповіт», «Співає козак Мамай» та пісню композитора Каліщука «Козацька могила».

Виступаючи з вітальним словом на честь Шевченківського свята, голова місцевої української громади Михайло Папипса розповів учасникам свята про шану Кобзаря у світі та у казахстанськім краю. Підкресливши, що павлодарські українці слідують  наказам духовного Батька України та його заповітові.

Естафету у хорового колективу перейняли молодіжний  вокально-інструментальний ансамбль бандуристів «Чарівні струни» та учасники дитячого колективу бандуристів «Промінь» під керівництвом Галини Григоріаді – Підлипної, майстерно виконавши низку співанок на слова Т. Шевченка. А між пісенними  номерами читали  вірші переможці та призери цьогорічного Шевченківського конкурсу декламаторів.

А враховуючи, що Тарасів день народження – 9 березня, межує із 8 березнем, днем, присвяченого жіночому святу, яке уже давно із політизованого стало ліричним.  А також і те, що Тарас Григорович присвятив жіночій долі немало своїх творів, то у програмі лунало чимало пісень, присвячених весні та славному  жіноцтву.

Дитячий вокальний гурт «Барвінок» та молодіжний  вокальний колектив «Калинове намисто» під керівництвом Юлії Клочан вдало вписалися в програму з піснями «Весна», «Батьківщина», «Солов’їна пісня».

У це свято з новою співанкою дебютував квінтет «Калинові грона» з піснею Володимира Івасюка «Водограй».

Успішним був і дебют сестер Лізи  Звєрєвої, Юлії та Ганни Клочан з українською народною піснею «Пара голубів» та дуету Ганни Єшмекової і Марії Маслій із співанкою композитора Миколи Григорука «Моя любов».

Бурхливі аплодисменти та овації глядачів отримали солісти-ветерани пісенного мистецтва Анатолій Невмивака, Надія Місяць, Людмила Редеченко, Сєрік Аринов.

Природно вписалися у святкову програму  і танці українського хореографічного колективу «Ми веселі українці» під орудою Уляни Дяченко.

Ну, а фіналом свята знову стали пісенні твори, присвячені Тарасові Шевченкові. Вокальний гурт «Чорнобривці» разом із дітьми українського відділення Школи національного відродження на одному подиху виконали пісню А. Матвієнака «Тарасові слова».

І заключним акордом свята став виступ збірного хору дорослих, молоді та дітей, котрі виконали пісню «На високій дуже кручі».  І завершивши святкову програму піснею Павлодарських авторів, поета Михайла Гапона і композитора Олега Лєнського , «Тарасова мова і пісня».

Більш, як двогодинна програма не втомила доброзичливих глядачів, тому що передчасно ніхто не залишив концертної зали, а по завершенню програми, стоячи, щедро та завзято аплодували самодіяльним артистам, їх керівникам та організаторам цього незвичайного культурологічного дійства.

А  заключні слова ведучого програми:      

Живи, поете, в бронзі і в граніті,

Живи, поете, в пам’яті людській.

Живи в піснях, живи у “Заповіті”

   У слові праведнім, у славі віковій.

Усі учасники свята сприйняли одностайно, як  вдячність своєму духовному наставникові за героїчну , безкорисну  і титанічну працю на користь своїй землі та його трудолюбивого і багатостраждального народу.